Українці втрачають свої квартири через кредити, взяті під заставу нерухомості. Причини таких втрат є різноманітними: у деяких випадках самі позичальники порушують умови договору, в інших – недобросовісні кредитори встановлюють умови, які роблять виплату боргу вкрай складною, пише OBOZ.UA.
На ринку існує низка компаній, що надають позики під заставу нерухомості. Вони активно рекламують свої послуги, їх сайти легко знайти в Інтернеті. Одним із прикладів таких компаній є Royal Standard Group. У їхніх рекламних повідомленнях пропонується кредит під заставу квартири від 18% річних у гривні, але реальна річна процентна ставка може досягати до 400%.
Під тиском Нацбанку компанії змушені оприлюднити суттєві умови кредиту, включаючи можливість накладення застави на майно у разі неповернення боргу.
На вимогу Нацбанку на сайті опубліковано приклад типового договору, який пропонується до укладання з ТОВ "Гелекс Фінанс". Умови цього договору відповідають чинному законодавству, і в одному з пунктів чітко прописано право компанії на стягнення на закладене майно у разі невиплати боргу.
У реєстрі судових рішень можна знайти безліч справ, у яких клієнти намагаються оскаржити умови договорів із подібними компаніями. Наприклад, торік у Львівській області (справа № 456/2541/22) суди розглядали справу, де позичальнику намагалися стягнути 207 620 грн, хоча він брав лише 120 тисяч гривень. У Києві у суді ведеться справа 756/16876/23, де ТОВ забрала у боржника квартиру загальною площею 45,5 кв.м за несвоєчасну виплату кредиту.
Є дві категорії компаній: ті, що прозоро надають інформацію про умови кредитування, і ті, які створюють умови, що роблять повернення боргу вкрай скрутним. Наприклад, на сайті "Гелекс Фінанс" та на інших сайтах, де згадується це ТОВ, можна легко знайти всі умови: розмір процентних ставок, умови погашення, а також можливі наслідки, включаючи загрозу втрати заставленого майна. Це дає клієнтам можливість оцінити ризики та відмовитись від угоди, якщо вони не впевнені, що зможуть вчасно повернути позикові кошти.
Негативний приклад полягає в тому, що кредитор вводить позичальника в оману і створює умови, які унеможливлюють повернення боргу. Наприклад, кілька років тому Головне управління Національної поліції України викрило групу фізичних осіб, які надають кредити громадянам без відповідних ліцензій.
У ході розслідування з'ясувалося, що кредитори штучно створювали умови, які робили виконання договору практично неможливим, а потім здійснювали перереєстрацію права власності на об'єкти нерухомості з подальшим продажем.
Раніше у Мін'юсті розповіли, що робити, якщо виконавча служба заарештувала рахунки.
Нагадаємо, що ПриватБанк почав масово блокувати рахунки українців – названо причину.