Поставивши діагноз у пацієнта бактеріальний вагіноз, одні лікарі призначають йому цілий арсенал антибіотиків, інші ж, поблажливо посміхаються і запевняють, що «все розсмокчеться само собою» – турбуватися не про що, лікувати не потрібно. Так кому ж вірити?
У цьому матеріалі ми відповімо на наступні питання: що таке гарднерельоз, які причини його виникнення і симптоми прояву; хто знаходиться у зоні ризику; у чому особливості перебігу гарднерельоза у жінок, чоловіків та дітей; які способи профілактики існують; який аналіз необхідний для діагностики.
Окрему увагу буде приділено лікуванню бактеріального вагінозу. Відразу попередимо: щоб не провокувати у наших читачів бажання зайнятися самолікуванням, називати конкретні ліки, які використовують при бактеріальному вагінозі, ми не будемо. Самолікування може серйозно нашкодити здоров'ю. Тому тільки лікар, грунтуючись на результатах аналізів пацієнтки і особливостях організму, може вибрати оптимальні препарати і схему лікування.
Мета цього матеріалу – освітня. Ми хочемо простою і доступною мовою пояснити, що з себе представляє таке захворювання, як бактеріальний вагіноз. Отже, давай розбиратися.
Гарднерельоз: причини виникнення
Як ми вже писали вище, гарднерельоз також називають бактеріальним вагінозом. Це інфекційне беззапальне захворювання, для якого характерні: різке зниження або повна відсутність лактофлори, в деяких випадках – її заміна на полімікробні асоціації анаеробів і бактерії гарднерели. Пояснення не з легких, вірно? Давай розберемо його по частинах.
Простими словами, гарднерельоз (бактеріальний вагіноз) це дисбактеріоз піхви, а бактерія гарднерелла – його збудник. Він розвивається на фоні різноманіття та високої концентрації мікробів у організмі. Звідси в назві хвороби і з'явився термін «бактеріальний». Крім того, виникнення гарднерельозу (дисбактеріозу піхви) супроводжується відсутністю у виділеннях піхви лейкоцитів – клітин, які відповідають за розвиток запальних процесів. У зв'язку з цим до назви хвороби був доданий термін «вагіноз».
Механізм зародження і розвитку гарднерельоза (дисбактеріозу піхви) досить складний. Ключовий елемент в цьому процесі – порушення балансу мікрофлори піхви під впливом ендо - або екзогенних чинників. Під ендогенними (внутрішніми) факторами в даному випадку мається на увазі фізіологічний стан організму (вік, стать, реактивні та імунологічні особливості, тип вищої нервової діяльності, спадкові задатки). Екзогенні (зовнішні) фактори прямо протилежні ендогенним. До них відносяться: інфекції, психогенії, інтоксикації, соціальні шкідливості, травми.
В результаті порушення балансу (дисбіозу) вагінальної мікрофлори знижується щільність нагромадження лактобактерій слизової піхви. При цьому лактобактерії заміщаються анаеробною та факультативно-анаеробною флорою. Анаероби виробляють летючі жирні кислоти і амінокислоти. Останні розщеплюються до летких амінів, які і призводять до неприємного запаху виділень піхви.
Важливо підкреслити, що при бактеріальному вагінозі кількість лейкоцитів не підвищується. Відповідно, і запальної реакції в організмі не спостерігається. Так що призводить до тривалого перебігу бактеріального вагінозу (дисбактеріозу піхви) і його повторного розвитку? Справа в тому, що на поверхні епітелію піхви формується біоплівка, яка блокує самовідновлення мікрофлори піхви. По суті, біоплівку можна теж віднести до причин хронічних порушень флори. Примітно, що навіть після лікування клінічних проявів у багатьох пацієнток біоплівка на поверхні епітелію піхви зберігається. Але навіть враховуючи ці факти, гарднерельоз – далеко не найскладніша з усіх існуючих хвороб у гінекології. І говорити, що його не можна вилікувати, не можна.
Гарднерельоз: хто схильний до цієї хвороби
У здорових дівчат і жінок у віці 16-40 років 95% всієї мікрофлори піхви займають лактобактерії під назвою «палички Дедерлейна». Вони великі, нерухомі, існуючі в умовах значної кислотності середовища, але не здатні утворювати спори. Палички Дедерлейна – основний компонент нормальної мікрофлори піхви. Решта 5% мікрофлори піхви становлять понад 300 мікроорганізмів всіляких видів.
Лактобацили займають всю слизову піхви. Вони беруть участь у формуванні екологічного бар'єру, забезпечуючи резистентність мікрофлори піхви – її опірність до впливу інфекцій, забруднень, паразитів та інших факторів. Основні механізми, які підтримують стійкість мікрофлори піхви – кислотоутворення і продукція перекису водню. При низьких показниках останніх відбувається придушення таких умовно-патогенних мікроорганізмів, як гарднерелла. Як результат – розвиток в мікрофлорі піхви бактеріального вагінозу (дисбактеріозу піхви).
Головна особливість мікрофлори піхви полягає в її мінливості під впливом екзогенних та ендогенних факторів. Приміром, фаз менструального циклу, перебудови організму в пубертатний період, під час вагітності та менопаузи, порушення менструальних функцій. Важливу роль відіграють такі чинники, як ступінь статевої активності, гормонотерапія, застосування антибактеріальних медикаментів та наявність хірургічних втручань.
Як же можна заразитися? Враховуючи інформацію, яку ми розібрали вище, порушення мікрофлори піхви і подальше розвитку гарднереллеза (дисбактеріозу піхви), як правило, спостерігається у пацієнток, які:
-
в ранньому віці перенесли захворювання статевих органів запального характеру;
-
тривалий час використовували антибактеріальні препарати (таблетки, наприклад), не мали контролю з боку лікаря, коли лікувалися антибіотиками (іншими словами: займалися самолікуванням);
-
страждають від різних порушень менструального циклу, в тому числі, біль і свербіж стінок піхви;
-
тривалий час використовували ВМС (або внутриматочну спіраль) у цілях контрацепції. ВМС – внутрішньоматковий контрацептив, який являє собою невеликий пристрій з пластика з міддю, що запобігає прониканню сперматозоїдів у порожнину матки та зменшує термін життя яйцеклітин;
-
віддають перевагу оральним контрацептивам – гормональні препаратів для запобігання небажаної вагітності. Ці таблетки зазвичай містять в собі такі гормони, як естрогени і прогестини;
-
страждають від дисбактеріозу кишечника. Як правило, дисбактеріоз кишечника і піхви виникають і протікають одночасно. Він може бути як хронічний, так і розвивається на тлі лікування із застосуванням антибіотиків;
-
вживають велику кількість антибіотиків. Не секрет, що руйнують антибіотики корисні бактерії. Тому їх варто приймати тільки за результатами дослідження та відповідно терапії, призначеної лікарем;
-
ведуть неправильний спосіб життя, зокрема, відмовляються від здорового харчування. Важливо пам'ятати, що повна відмова від кисломолочних продуктів є сприяючим фактором розвитку дисбактеріозу;
-
віддають перевагу щільномій нижньій білизни, яка не пропускає повітря, і занадто часто використовують прокладки і тампони. Як результат, у піхву не надходить кисень (він необхідний для знешкодження анаеробних бактерій) – і розвивається дисбактеріоз.
Гарднерельоз: симптоми прояву хвороби
Симптоми прояву гарднереллеза (він же дисбактеріоз піхви) можна умовно розділити на дві групи – ключові і виняткові. До першої групи належать ознаки, які у пацієнток з бактеріальним вагінозом проявляються найчастіше. Мова йде про рясні виділення з піхви білого, жовтуватого або сірого кольору з характерним «рибним» запахом. При цьому навіть якщо жінка буде користуватися гігієнічними засобами, позбутися від неприємного запаху вона не зможе більше ніж на кілька годин.
При дисбактеріозі (наявності гарднерельозу) кількість виділень піхви посилюється перед менструаціями і при статевому акті. Як правило, вони мають пінисту консистенцію, без проблем видаляються зі слизової піхви за допомогою ватного тампона.
До виключних (ті, що рідко зустрічається) відносять наступні симптоми: тривалий свербіж і печіння стінок піхви, хворобливі відчуття під час і після статевого акту, біль, печіння та інші порушення сечовипускання. Подібні скарги досить рідко турбують пацієнток, при бактеріальному вагінозі вони можуть взагалі бути відсутні, тому вони й не йдуть здавати аналізи. Але якщо є хоч одна з цих – аналіз на гарднереллу необхідний.
Особливість бактеріального вагінозу (дисбактеріоз піхви) полягає в тому, що для нього характерний рецидивуючий перебіг. Поновлення хвороби після проходження курсу терапії спостерігається у 50% пацієнток. Цей курс, тобто, схема лікування ніяким чином не впливає на рецидивність (повторне поява) гарднерельоза у конкретної жінки.
Гарднерельоз: діагностика
Відповідно до європейської практики, для діагностики бактеріального вагінозу (дисбактеріозу піхви) необхідно провести аналіз на наявність бактерії гарднерели в організмі. Існує багато методів: клінічний, мікроскопічний з оцінкою балів Nugent і з урахуванням шкали Хей-Айсон. Розглянемо кожен з них більш детально.
Клінічний метод. Бактеріальний вагіноз (дисбактеріоз піхви) можуть діагностувати на основі наступних наявних у пацієнтки показників: жовтуваті, сірі або білі однорідні виділення з піхви, рН вагінальних виділень перевищує значення в 4.5 бала, виділення з піхви мають неприємний «рибний» запах, виявлення при мікроскопії нативного препарату «ключових» клітин. Наявність хоча б трьох їх вищевказаних критеріїв дозволяє діагностувати у жінки бактеріальний вагіноз (дисбактеріоз піхви).
Мікроскопічний метод, що узгоджується з оцінкою балів Nugent. Шкала Nugent ґрунтується на результатах мікроскопії мазка, пофарбованого за Грамом, з оцінкою співвідношення різних морфотипів. Це наукове визначення, намагаючись розібратися у якому можна заплутатися ще сильніше. Простими словами, це метод вважається найбільш точним при діагностиці бактеріального вагінозу (дисбактеріозу піхви).
За результатами дослідження видається оцінка від 0 до 10: при показниках 0-3 бали констатують нормальний стан мікрофлори піхви, при 4-6 балах – проміжний стан вагінального вмісту, при 7-10 – діагностують бактеріальний вагіноз (дисбактеріоз піхви). Єдиний нюанс: при аналізі мазка не враховуються морфотипи, які не мають відношення до бактеріального вагінозу, тому клінічна діагностика проміжних результатів не зовсім точна. Тобто, захворювання, які носять, наприклад, хронічний характер, в рамках цього дослідження можуть не виявити.
Мікроскопічний метод, що залежить від оцінної шкали Хей-Айсон. Цей аналіз, як і аналіз за шкалою Nugent, ґрунтується на результатах мікроскопії мазка, пофарбованого за Грамом. Головна їх відмінність полягає в тому, що при Nugent вивчаються виключно ті бактерії, які характерні для бактеріального вагінозу (дисбактеріозу піхви). Дослідження показує, що Хей-Айсон дає можливість більш повно відобразити стан мікрофлори піхви. Оскільки результати цього методу описують не тільки бактерії, які супроводжують бактеріальний вагіноз, але й інші порушення нормального стану вагінального (іншими словами – розвиток дисбіозу у піхві).
Гарднерельоз у чоловіків і жінок: опис аналізу, показники та підготовка до його проведення
Аналіз, який проводиться для визначення наявності в організмі бактерії, що викликає гарднерельоз, називають посів гарднерелла (або бакпосів). Захворювання проявляється в основному у жінок, оскільки чоловічий імунітет швидко пригнічує бактерію. Незважаючи на цей факт, деякі чоловіки можуть переносити ці бактерії і при цьому не відчувати жодних симптомів. По суті, бактерія гарднерелла небезпечна для чоловічого організму лише у виняткових випадках. Можливі наслідки – розвиток уретриту, епідидиміту і простатиту.
Бактерія гарднерелла може передаватися статевим шляхом, тому партнерам необхідно бути максимально відвертими. Якщо чоловік є переносником, інфекція може потрапити в жіночий організм і спровокувати розвиток бактеріального вагінозу.
Необхідно підкреслити, що бактерія, що провокує гарднерельоз, може перебувати в мікрофлорі піхви жінки в невеликій кількості, без шкоди для її здоров'я. Іншими словами – не призводить до розвитку дисбіозу у піхву. Але коли у піхві створюються умови для розмноження, ці бактерії різко збільшують кількість і призводять до виникнення симптомів.
Бактеріальний вагіноз (дисбактеріоз піхви) розвивається внаслідок зміни в структурах мікрофлори піхви, а також порушення її балансу (дисбіозу). Чим небезпечний гарднерельоз? Особливо велика шкода захворювання - вплив на вагітних жінок. При бактеріальному вагінозі висока ймовірність розвитку запальних процесів у слизовій оболонці матки і органах малого тазу. Гарднерелла також може спровокувати запалення плодових оболонок, а без дослідження це загрожує викиднем, передчасними переймами і серйозними ускладненнями під час пологів. Якщо ж жінка ще не вагітна, але планує завагітніти, з цим можуть виникнути проблеми. В цьому і полягає головна небезпека.
Аналіз (посів) на гарднерельоз призначає виключно лікар. Дослідження проводиться за наявності наступних показників:
-
якщо у пацієнта спостерігаються симптоми гарднереллеза або інших захворювань, що супроводжуються схожою симптоматикою (вони також можуть носити хронічний характер);
-
якщо жінка планує вагітність. Особливо важливо проводити аналіз (посів на гарднереллу) в тому випадку, коли в роду пацієнтки спостерігалися ускладнення під час виношування вагітності та наявність викиднів;
-
якщо пацієнтка проходила курс антибактеріальної терапії. Аналіз (посів на гарднереллу) проводиться з метою дослідження ефективності курсу лікування.
Дослідження (посів на гарднереллу) проводиться на основі мазка з піхви (у жінок) і мазка з уретри (у чоловіків). За результатами аналізу, лікар робить висновок. Нормальний стан мікрофлори у піхві (або уретрі) встановлюється при відсутності ДНК гарднерели у зразку. У разі позитивного результату у жінок, тільки гінеколог приймає рішення, чи доречна постановка діагнозу «гарднерельоз» і призначення антибактеріальної терапії. Чому? Як ми писали раніше, бактерія гарднерели – частина умовно-патогенної мікрофлори у піхві, тому в допустимих нормах її наявність в організмі виправдано і не сигналізує про розвиток дисбіозу у піхві.
Ключові моменти підготовки до аналізу на гарднерельоз (він же посів на гарднереллу) у чоловіків і дисбактеріоз піхви у жінок:
-
перед аналізом (напередодні посіву) чоловікові необхідно не мочитися протягом двох-трьох годин;
-
жінці варто здавати аналіз до початку місячних або через два дні після їх закінчення.
Гарднерельоз у дітей
Як показують дослідження, бактеріальний вагіноз може не тільки спровокувати розвиток патології при вагітності та пологах, але і стати причиною народження дітей з вираженою гіпотрофією. Що це? Гіпотрофія – це порушення харчування (як правило, хронічного характеру), при якому характерний недостатній набір маси тіла дитини щодо його віку і параметрів тіла (в першу чергу – зросту).
На даний момент не існує доказів, що розвиток бактеріального вагінозу у дітей може бути спровоковано вертикальною передачею бактерії (від матері дітям). Але і спростувань цієї теорії немає.
При дослідженні особливостей перебігу гарднерельозу у дітей, у більшості з них було встановлено захворювання хронічного характеру. Але це не єдина особливість. Протягом бактеріального вагінозу у дітей, крім хронічного, носило в той же час і уповільнений характер. Ні, це не означає, що не було ніяких симптомів. Навпаки, розвиток захворювання хронічного млявого характеру обов'язково супроводжується наявністю характерних симптомів (у дітей вони іноді більш виражені, ніж у дорослих). При цьому вони виникають з певною періодичністю – проходять так само раптово, як і з'являються).
Важливо розуміти, що розвиток гарднерельозу у дітей саме по собі не небезпечно. Але при тривалому перебігу захворювання і відсутності терапії, дитина може отримати в майбутньому ускладнення під час вагітності і пологів. Саме тому своєчасна діагностика (аналіз, про який ми вже говорили вище – посів на гарднерелу) дуже важлива.
Гарднерельоз: лікування
Для лікування бактеріального вагінозу (дисбактеріозу піхви) можуть використовувати місцеву антибактеріальну, гормональну і медикаментозну терапію. Вибір найбільш оптимального варіанту терапії і препаратів лежить на лікареві і залежить від індивідуальних особливостей організму пацієнтки.
При стартовій терапії бактеріального вагінозу (дисбактеріозу піхви) використовуються антисептики (як правило, свічки). Терапія комбінованими препаратами є двоетапною (залежить від результату аналізу): спочатку використовуються антимікробні препарати (таблетки), далі – препарати для відновлення нормальної мікрофлори піхви. Нагадаємо, що незалежно від схеми лікування та вибору препаратів близько 50% пацієнток переносять рецидив – повторний розвиток бактеріального вагінозу. При будь-якій схемі лікування дисбактеріозу піхви є можливість рецидиву – це факт.
Найбільш ефективними методами лікування вважаються курси з застосуванням вагінальних пребіотиків, які стимулюють зростання лактофлори у піхві. Ці ліки (пігулки, в тому числі) провокують розвиток власної лактофлори у конкретної пацієнтки, але при цьому вони не містять чужорідної лактофлори. Останнім часом медики вибирають ліки з високою концентрацією молочної кислоти. Вони більш ефективно призводять мікрофлору піхви до нормального стану, перешкоджаючи розвитку дисбіозу у піхву.
Щоб не провокувати у наших читачів бажання зайнятися самолікуванням, називати конкретні ліки (пігулки), які використовують при бактеріальному вагінозі, ми не будемо. Підкреслимо ще раз: вибір оптимальних препаратів та ефективної схеми лікування повинен зробити лікар, грунтуючись на результатах аналізів пацієнтки і особливостями організму. Якщо пацієнтка виношує вагітність, при призначенні терапії лікар також враховує стан матері та плода, щоб звести до мінімуму можливість ускладнень під час пологів. Самостійно вибираючи ліки, пацієнтка може нашкодити власному здоров'ю ще більше.
Гарднерельоз: лікування народними засобами в домашніх умовах
Пацієнтам з гарднерельозом не варто активно лікуватися народними методами без попереднього узгодження з лікарем. Нагадати про це не буде зайвим, враховуючи кількість любителів народної медицини. Медики не заперечують, що деякі засоби досить ефективні в лікуванні ознак гарднерельозу. Але вони наполягають: все народне має бути виключно допоміжним.
При лікуванні гарднерельозу пацієнти використовують народні засоби у вигляді антисептичних відварів, які можуть стабілізувати вагінальний баланс. Практично всі з них застосовуються місцево, методом спринцювання (при ньому відбувається промивання піхви лікувальним засобом). Серед найпопулярніших народних засобів для лікування гарднерельоза: перекис водню, хлоргексидин, відвар ромашки, масло чайного дерева, настій кори дуба, обліпихова олія, відвар із збору антисептичних трав (ромашка, календула, шавлія).
Незважаючи на те, що народна медицина дуже популярна, інфекцію не варто лікувати тільки за допомогою неї. Сумнівні і неперевірені способи лікування гарднерельоза можуть призвести до більш великого інфікування, а вагітним пацієнткам «подарувати» ускладнення або передчасні пологи.
Гарднерельоз: профілактика
Уберегтися від порушення мікфрофлори піхви (дисбіозу у піхву) і розвитку бактеріального вагінозу можуть допомогти деякі профілактичні заходи. Дотримуючись певних правил, можна усунути збудники гарднерельоза (дисбактеріозу піхви) і перешкодити їх розвитку:
-
жінкам рекомендується мати постійного статевого партнера, і можливості, виключити випадкові статеві зв'язки. При наявності декількох статевих партнерів висока ймовірність порушення мікрофлори піхви (дисбіозу) і подальшого розвитку бактеріального вагінозу (дисбактеріозу піхви);
-
при виборі контрацепції треба віддавати перевагу саме бар'єрному методу (презервативи), незалежно від переваги партнерів. Прийом протизаплідних препаратів і використання внутрішньоматкової спіралі необхідно максимально мінімізувати;
-
не займатися самолікуванням. Без консультації з лікарем не рекомендується використання таких препаратів, як вагінальні антибактеріальні свічки і таблетки. Безсистемне та тривале їх застосування загрожує розвитком запальних процесів і іншими порушеннями мікрофлори піхви. А це особливо небезпечно для жінок під час виношування вагітності і напередодні пологів;
-
дотримуватися загальної і інтимної гігієни. Здавалося б, таке банальне правило, але дотримуючись його можна вберегти себе від небажаних ускладнень під час пологів. Оскільки його недотримання може стати передвісником появи гарднерельоза (дисбактеріозу піхви). Не варто використовувати для інтимної гігієни, засоби для миття голови, наприклад. Існують спеціальні гелі для інтимної гігієни, які допомагають підтримувати рн-показники в нормальному стані.