У віці частіше всього 12-14 років у дівчат з'являється менструація – перший етап менструального циклу, що означає готовність організму до вагітності. За деякий час до цього, приблизно за два тижні, відбувається відторгнення шару ендометрію, що є функціональним. Це трапляється через скупчення так званих молодих фолікулів в яєчнику жінки. Звичайно один фолікул, рідше два, починає рости за рахунок впливу гормонів (найбільший розмір спостерігають на 2-3 день), а потім яйцеклітина спускається в низ живота, просувається в маткову трубу – це і називається овуляцією.
Цікаво, що в основному представниці прекрасної статі не скаржаться на ускладнення під час овуляції і спокійно переносять цей період. Однак у найбільш чутливих із них або ж з-за особливої будови органів може відчуватися біль в нижній частині черевної порожнини, занепад сил, а також спостерігаються кров'янисті виділення з статевих органів. Це все – найпоширеніші симптоми овуляторного синдрому (більш докладно про прояви читай нижче). Жінки по-справжньому переживають, коли чують такий діагноз. Однак у медицині це не розцінюється як захворювання.
Отже, овуляторним синдромом в широкому сенсі називають хворобливі відчуття жінки за деякий час до менструації – коли відбувається овуляція.
Овуляторний синдром: симптоми і як проявляється
Тепер визначимо, якими ж симптомами проявляється овуляторний синдром. Одна з головних ознак – біль у нижній частині живота, в правій або лівій стороні. Це залежить від того, з якого яєчника буде переміщатися яйцеклітини в матку. Характеризують біль найчастіше як різку гостру, яка поступово починається, з непомітним посиленням, або ж пульсуючу. Ці відчуття виникають приблизно за два тижні до початку менструації, коли відбувається овуляція. І якщо рахувати за овуляторним циклом, ознаки так званого захворювання можуть з'явитися на 10-13 день. Біль може переміщатися з черевної порожнини до низу, наприклад, початися з лівого боку, а потім перейти до зони паху, спини. Примітно, що посилення проявів симптомів відбувається під час фізичних навантажень: ходьби або бігу, при статевому контакті, піднятті важких речей і так далі.
Крім того, можливі у жінок також несильні кров'янисті виділення в цей період.
Можливо підвищення температури тіла до 38 градусів, яка буде триматися близько доби. В цілому самопочуття може погіршитися. Нерідко представниці прекрасної статі страждають від нудоти і блювоти – черговий симптом овуляторного синдрому. Також вони стають надмірно емоційними, дратівливими, борються із загальною втомою або сонливістю.
Стандартно тривалість овулярного болю становить не більше двох днів. Якщо ж жінці доводиться боротися з ускладненнями довше, рекомендується пройти огляд у лікаря.
Овуляторний синдром: причини
Поки одні жінки абсолютно спокійно переносять овуляцію, інші можуть відчувати дискомфорт. Саме тому вони замислюються, що може стати причиною появи овуляторого синдрому. Так, фахівцям вдалося виділити кілька закономірностей, при яких представниці прекрасної статі під час періоду овуляції переживають больові відчуття.
Для того, щоб фолікул виріс до визначеного розміру і потім зміг випустити яйцеклітину, якиа буде пересуватися до маткової труби, розтягується капсула – оболонка яєчника. З часом її стінки розширюються і розриваються, а в зв'язку з тим, що в капсулі існують нервові закінчення, жінка може відчувати дискомфорт. Справа в тому, що при цьому процесі в мозок відправляється певний сигнал, який тактується організмом як біль.
Як відомо, порожнина матки з'єднується з порожниною черева з допомогою фаллопієвих труб. Цим шляхом яйцеклітини і потрапляють в матку. Для цього відбувається скорочення труб – ще одна з причин виникнення хворобливих відчуттів у жінки при надмірній чутливості.
Коли капсула досягає необхідних розмірів і звільняє яєчник, разом з ним в порожнину живота припадає і частина рідини, яка весь час у процесі дозрівання огортала його. Також в черевну порожнину потрапляє незначна кількість крові, через що відбувається роздратування. Від цього представниця прекрасної статі при овуляторному синдромі може відчувати біль.
Виникає синдром і в силу деяких захворювань, що мають вплив на чутливість організму в цілому, як і на жіночу статеву систему. За спостереженнями лікарів, у категорію цих хвороб потрапили:
-
Кіста яєчника – доброякісне утворення у вигляді бульбашки з рідиною всередині, яке буває різних розмірів. Зазначимо, при кісті яєчника існує особливий ризик того, що виникнуть овуляторні болі. Без належного лікування кіст ситуація може лише погіршитися, оскільки передбачити стрімкість зростання цих новоутворень складно. Кісти мають властивість лопатися, коли в них набирається багато рідини, а це призводить до запалення оболонки черевної порожнини;
-
Оофорит – запалення яєчників, сальпінгіт – запалення фаллопієвих труб, або сальпиноофрит – запалення придатків;
-
Спайкова хвороба в області тазу – виникнення з'єднуютчих тканин і зрощення органів в області тазу.
Жінка з підвищеною чутливістю також може відчувати больові відчуття.
Овуляторний синдром: під час вагітності
Овуляція відбувається приблизно за 14 днів до початку менструації. Тоді жінки відчувають дискомфорт. Однак є кілька факторів, за яких овуляція не трапляється. Один з них – вагітність. Тому представниці прекрасної статі, які чекають народження малюка або намагаються завагітніти, можуть не турбуватися через відсутність овуляції вже у період вагітності або коли починають годувати грудьми.
Зазначимо, що овуляція також може не відбуватися у молодих дівчат у віці 12-14 років, оскільки на формування повного циклу менструації необхідний час. Овуляції у них почнуться пізніше. І якщо у жінки припиняються місячні, в період менопаузи, відповідно овуляція не трапляється. Крім того, коли представниці прекрасної статі вживають оральні контрацептиви, звільнення яйцеклітини також не відбувається. Дія таких пігулок полягає у зупиненні утворення мозковим придатком статевих гормонів, так званих капсул яєчника і відповідно не дає яйцеклітині пересуватися до маткової труби.
Овуляторний синдром: психосоматика
В науці давно довели зв'язок появи різних захворювань з проблемами психологічного характеру – так з'явився напрям психосоматики. Наприклад, можна скільки завгодно шукати причину виникнення певної хвороби і довго її лікувати, але вона проходить, тільки коли у людини, наприклад, проходить депресія. Вважається, що люди хворіють через душевних травми, а не через фізіологічні проблеми і процеси в організмі.
Овуляторний синдром визнають одним із психосоматичних захворювань завдяки його зв'язку з психологічним станом. Психосоматики пояснюють це тим, що під час стресу, напруги, морального тиску і інших ситуацій, які вибивать жінку з колії, вироблення так званого гормону стресу (у науці – катехоламіну) стає більш інтенсивним. Через це, коли відбувається овуляція, кровообіг в організмі різко посилюється, а тому посилюється і чутливість. Розрив фолікула і подальша невелика кровотеча вже не будуть здаватися такими болючими.
Тому зайва чутливість жінки може спровокувати виникнення овуляторного синдрому, а разом з тим психологічно складні ситуації. Нерідко зазначалося, що психосоматичні чинники також впливають на посилення прояву синдрому. У представниць прекрасної статі, крім звичної болі в черевній порожнині, можуть початися нудота і блювота, підвищитися температура. Зазвичай вона триває не більше двох діб.
У зв'язку з усіма вищеназваними факторами фахівці настійно рекомендують стежити не тільки за фізичним, але і психологічним самопочуттям.
Овуляторний синдром: діагностика
Поставити діагноз «овуляторний синдром» може тільки кваліфікований лікар. Без діагностики спеціаліста ні в якому разі не рекомендується самолікування.
Жінка звертається до лікаря за допомогою і розповідає про болі в черевній порожнині, загальну слабкість, нудоту або блювоту, а також про кров'яністі виділення. Її можуть запитати про шкідливі звички і серйозні захворювання статевих органів, тривалості та регулярності менструації. Також цікавляться періодом, коли біль у черевній порожнині посилюється: при синдромі вона особливо відчутна на 10-13 день циклу. На основі цього будуються припущення про діагноз. Таким чином лікар може виключити ймовірність інших схожих захворювань: запалення апендициту, придатків і так далі.
Часом цієї інформації достатньо, щоб визначитися з діагнозом. В іншому випадку проводиться обстеження. Пацієнтка робить аналіз на рівень лютеїнізуючого гормону (при його максимальній концентрації починається овуляція, тому деякі цифри вказують на овуляторний синдром) або естрогену (при кров'янистих виділеннях – з-за його нестачі можуть з'являтися симптоми, характерні для синдрому), визначає базальну температуру (у піхву або пряму кишку, може збільшитися на один градус). Для точної постановки діагнозу роблять УЗД органів малого тазу, яке дозволяє спостерігати за процесом овуляції. До речі, ультразвукове дослідження корисно жінкам і тим, що визначають і інші патології, наприклад, появи пухлин, апоплексії яєчника і так далі.
Овуляторний синдром: лікування
Як згадувалося раніше, фахівці не вважають овуляторний синдром захворюванням. Це короткостроковий стан, тому і конкретного плану лікування не розробляли. Жінки, зазвичай, справляються зі спазмами без допомоги сильних медикаментів, а лише завдяки деяким рекомендаціям. Гормональні засоби приписують вже лікарі в більш складних випадках.
Зазвичай для нормалізації самопочуття представницям прекрасної статі, які страждають від овуляторних болів, радять вживати таблетки, які можуть притупити спазми. Для цього більше підходять препарати спазмолітичної дії, спрямовані на місце болю. Однак перед вживанням будь-яких ліків жінкам необхідно порадитися з лікуючим лікарем.
Рекомендується відмовитися від інтимного зв'язку на період активного прояву симптомів синдрому, а також гарненько подумати перед заняттям спортом. У зв'язку з тим, що надмірне фізичне навантаження може несприятливо позначитися на самопочутті, спорт – не найбільш вдала ідея. А ось правильне харчування, навпаки, допоможе прийти в норму.
У період посилення симптомів на нижню частину живота кладуть тепловий компрес і проходять променеву терапію, однак при підозрі на запалення ця маніпуляція категорично забороняється. Говорячи про хірургічне втручання, його проводять тільки в крайньому випадку, коли на маткових трубах утворюються спайки.
Зазначимо, для того, щоб вибрати правильне лікування овуляторного синдрому, необхідно звернутися за допомогою до лікаря.
Овуляторний синдром: профілактика
Специфічних методів профілактики овуляторного синдрому поки не розробили, однак важливо стежити за особистою гігієною і підбирати здорових партнерів для інтимної близькості, оскільки це може вберегти від ряду інших захворювань і забезпечити нормальне вироблення гормонів. Не забувай про те, щоб регулярно проходити огляд у гінеколога (два рази в рік, при необхідності – частіше) і консультуватися з ним, перш ніж братися за лікування яких-небудь проблем.
Здоровий спосіб життя, збалансоване харчування і відновлення режиму сну допоможе знизити рівень стресу, а відповідно і ймовірність прояву овуляторного синдрому. Також жінкам варто стежити за менструальним циклом і під час овуляції зменшити фізичну активність, відмовитися від підняття важких предметів і статевого контакту.
Дивись відео, в якому гінеколог відповідає на найбільш інтригуючі питання: