На щастя, у нас є інтернет, на жаль, від нього ми отримуємо не лише користь. Чимало дітей страждає від недоброзичливих дорослих, які через онлайн сміливо використовують неповнолітніх у своїх цілях — обману, насилля, сексуальної експлуатації, планування теракту.
Інтернет дає їм можливість не лише залишатися повністю анонімним, а й створювати нову особистість з нуля, аби прикинутися ким завгодно. Неповнолітні стають головними жертвами того, що ховається прямо за екраном їхніх смартфонів чи компʼютерів.
Американська авторка, адвокат, захисниця прав дітей, Ру Павелл, створила організацію SOSA (Safe from Online Sex Abuse — укр. захист від сексуальної експлуатації онлайн). Вона також була спікером та автором у багатьох заходах та медіа: SXSW, Good Morning America, The Wall Street Journal, STV та ін.
А тепер на Discovery+ виходить документальна передача «Undercover Underage», де показують, як працюють різні схеми та як команда SOSA з ними справляється. У документальних серіях жінка «перетворюється» на тінейджера онлайн, спілкується з незнайомцями, аби викрити їх недоброзичливі наміри та зупинити їх діяльність.
Ми поспілкувалися із Ру Павелл про її проєкт, а також про те, як кожен із нас може допомогти дітям уникнути насильства онлайн.
Ру, на вашу думку, хто відповідальний за безпеку дітей онлайн?
Вважаю, що це є колективною відповідальністю. Звісно, на мою думку, більше припадає на різні онлайн-компанії, власників соціальних мереж. Адже якщо вони створюють соціальні мережі або додатки для 13-літніх, то мають забезпечити їх безпеку під час користування такого додатку.
Наприклад, я працюю з командою Spectrum — вони створюють штучний інтелект, який допомагає запобігти онлайн-насильству, аналізуючи та модеруючи контент. Одними з клієнтів на використання цього штучного інтелекту є Pinterest і Tinder, адже скрізь, де є можливість комунікації, є загроза сексуального насильства. Штучний інтелект допомагає все це простежити.
Я б також звернула увагу на те, що соціум звик нападати на жертву, а не на насильника, який потім виходить сухим із води, у той час як жертві потім доводиться самостійно проходити через увесь жах. Саме звинувачення жертв часто дає шанс насильникам залишитися безкарними. Більш того, у таких випадках жертва нападу навіть не може нікуди звернутися через страх, що про неї погано подумають. Тому я впевнена, що безпека дітей онлайн — це колективна відповідальність суспільства.
Що вплинуло на зростання цієї проблеми? Інтернет? Чи інтернет лише привернув до цього увагу?
Коли я була дитиною, моїх батьків турбувало лише те, хто знаходиться поруч зі мною, а тепер діти можуть стати жертвами злодія, який знаходиться за тисячі кілометрів від них. Тому так — чим більше можливостей, тим більше небезпеки.
Чи залежить від віку або інших особливостей ймовірність того, що дитина може стати жертвою?
Жоден із батьків не хоче почути, що подібні жахливі історії можуть статися з їх дитиною, тому мені завжди важко говорити з ними про це. Однак правда в тому, що насилля чи експлуатація ймовірні незалежно ні від статі, ні від віку, ні від раси чи сексуальної орієнтації. Гетеросексуальні хлопчики, так само як і дівчатка, також можуть стати жертвою насилля.
Чи можуть алгоритми вашої компанії Spectrum lab зчитувати негативні мотиви? Наприклад, коли текст виглядає нормально, немов звичайна розмова, але за ним ховається ціль звабити або використати дитину в своїх цілях.
Штучний інтелект стежить за поведінкою загально, це стосується не лише сексуального насильства. Тут ідеться про зовсім різні мотиви використання жертви злодієм, тому ми говоримо як про відстеження заради сексу із підлітком, так і у рамках підготовки до тероризму.
Алгоритми Spectrum відстежують певні шаблони поведінки та мови. Порушник необов'язково мусить казати щось погане, але штучний інтелект вже може зчитувати завуальований поганий мотив.
З вашого досвіду, які найпопулярніші тактики тих, хто експлуатує дітей?
Таких тактик є декілька, я можу назвати найбільш популярні з них. Першу я б умовно назвала «білий лицар»: це коли злочинець розказує дитині, що їй потрібно бути дуже обережною в інтернеті. Тобто вдає з себе друга, рятівника, адже в інтернеті погані, а він — хороший. Таким чином він вибудовує довіру, аби потім попросити дитину про те, що йому треба.
І друга тактика — коли дитина починає жалітися на батьків своєму новому знайомому в інтернеті (у підлітків це часто трапляється), у злочинця зʼявляється шанс вибудувати довіру через емпатію, це також дуже тонка робота.
Як дітям захистити себе в інтернеті? Що можуть зробити для цього батьки?
Треба завжди пам'ятати, що в інтернеті багато несправжніх акаунтів. Тільки якщо ти знаєш людину особисто, та можеш бути впевненим, що це дійсно вона спілкується з тобою — тоді можна бути безпечним. Також краще ніколи не відправляти фотографії з вашим лицем, що буде на краще заради вашого майбутнього, психіки та, можливо, майбутньої кар'єри в політиці.
Батькам раджу відверто спілкуватися з дітьми про насилля та експлуатацію онлайн. Діти мають довіряти вам і не боятися сказати, що щось в мережі здалося їм бридким або небезпечним. Це найголовніше — довіра та відвертість.
Чи допомагає обмеження користування інтернетом?
З одного боку, батьки мають право це робити — це їх спосіб захищати свою дитину. Але майте на увазі, що не варто розслаблялися, коли ви заборонили дитині TikTok, Instagram та інші популярні сайти. Адже небезпека може бути будь-де, навіть у фітнес-застосунку. Скрізь, де є можливість комунікації, існує можливість насильства, батьки повинні про це пам'ятати.
Навіть якщо ви зовсім обмежите доступ до інтернету, все одно небезпеки не уникнути. Розкажу одну історію з власного досвіду: була ситуація, коли батьки дітей 9 та 10 років попросили мене з ними поговорити. В них не було ні інтернету, ні телефонів. Але одного ращу вони пішли до друга у гості, там відвідали якийсь сайт (можливо, для онлайн-знайомств) і там чоловік на відео оголився перед цими дітьми. Вони не знали, що робити.
Тож, навіть без доступу до мережі взагалі, розмови про безпеку батькам не уникнути.
Як можна допомогти дітям без батьків?
Навіть якщо у вас немає власних дітей, ви можете їм допомагати. Вам варто сказати якійсь профільній установі, що до вас можна звертатися за підтримкою, або ж розповідайте про безпеку комусь через знайомих. Обізнаність та виховання — один із головних кроків у захисті дітей. Те, що ви побачите на шоу «Undercover Underage» — лише частина того, чим займається наша організація SOSA. Ми багато роботи вкладаємо у виховання обізнаності в цій проблемі.
Якщо ви дійсно хочете допомогти, то пошукайте поряд із вами якусь менторську програму, у якій ви можете взяти участь та допомогти дітям. Наприклад у США є програми, які називаються «Старший брат» та «Старша сестра» — ці люди не лише виконують роль батьків, а вони є вихователями та наставниками для дітей. Є таке прислів'я: «Щоб виховати одну дитину, потрібне все село». Тож, важливо, щоб ціле суспільство захищало дітей.
Розкажіть про одне з останніх досліджень, де ваша команда викрила злочинця. Можливо, щось, що ми побачимо у шоу «Undercover Underage»?
У третій серії «Undercover Underage» ви побачите, як ми спілкувалися зі злочинцем, який виявився вчителем середньої школи. Це було дуже шокуючим, адже більшість звикла думати, що наші школи — це безпечні місця. Це ще один приклад, що треба памʼятати про те, що небезпека може трапитися будь-де. Але, на щастя, все завершилося добре і його заарештували.