Цей впевнений юнак на фото – Олег. Йому 15 років, він захоплюється робототехнікою і мріє стати програмістом. Онлайн вчить мови програмування. Так само онлайн робить уроки – 9 клас, не можна відставати.
Та на відміну від багатьох дітей, у Олега навчання в інтернеті розпочалося задовго до пандемії коронавірусу, півтора року тому. Коли у хлопця знайшли рак лімфовузлів.
Мама Лариса тоді дуже злякалася за сина і просила не опускати руки. «А хто здається?» – запитав її Олег.
І хоч лікування затягнулося, а кількість блоків хіміотерапії навіть підрахувати складно, Олег так само впевнений у перемозі. «Просто мені треба більше часу, ніж іншим», – зазвичай говорить він.
Нещодавно Олега виписали з лікарні. Він з мамою живе на квартирі, яку фонд орендуємо поруч з «Охматдитом» для сімей з регіонів. Вдень хлопець ходить до лікарні, ввечері з головою поринає в навчання.
Лариса розповідає про їхнє життя з хворобою, про сильного хороброго сина і як вперто він іде до своїх цілей. «Знаєте, – раптом говорить вона, – наскільки Олег терплячий, настільки ж сильно він хоче додому».
До дому на Одещині, де чекає батько, п’ять сотень кілометрів і курс лікування ще одним препаратом. Цей препарат, пембролізумаб, – шанс Олега остаточно перемогти.
От тільки коштують ліки стільки, що батькам знову стає дуже страшно за сина. На одне введення потрібно 128 тисяч гривень, а всього буде 4 введення з проміжком в 3-4 тижні.
Але ж ми з вами теж ніколи не здаємося? Давайте допоможемо і цього разу.
Робіть благодійний внесок і допомагайте Олегу та іншим нашим підопічним швидше повернутися додому.