Олександр Стигар став першим українцем, який взяв учать в Ironman з триатлону та подолав усю дистанцію з прапором України. Спеціально для читачів сайту clutch.net.ua спортсмен-аматор розповів про найбільш виснажливе змагання з триатлону, скільки та як тривала підготовга, а також чи свідомо він йшли на фіксацію рекорду України.
Олександре, зовсім нещодавно ви підкорили Ironman, що цього разу проходив в Ізраїлі. Чому ви вирішили взяти участь в заході?
Ще в дитинстві я дивився багато спортивних каналів на кшталт Eurosport. Пам'ятаю різні марафони, зокрема й Ironman, і труднощі, коли люди втрачали свідомість, їх нудило, зводило ноги судомами, і боротьбу, коли спортсмени попри все на четвереньках доповзали до фінішу. Це захоплювало мене.
Я згадав про це в 2018 році, коли декілька друзів з бізнес-клубу пройшли Ironman. Зізнаюся, я не дуже любив циклічні види спорту, але вирішив, що й мені час перевірити себе на міцність. Тоді я зміг подолати половинку Ironman.
Чому вирішив брати участь саме зараз? Це була одна з моїх великих цілей. А зараз, коли не знаєш, що трапиться через рік, вирішив, що можливо іншого шансу не буде. Не хочеться при зустрічі з Богом почути: «Молодець, щось у цьому житті встиг "напівзалізна людино"»)
Чи займались ви триатлоном раніше? Скільки тривала ваша підготовка до заходу?
Я вже готувався до половинки Ironman в Ірландії в 2018 році, але після того прицільно не тренувався. Коли ми почали підготовку, я не вмів плавати кролем. Досі пам'ятаю перше тренування з плавання — 800 метрів. Я ледве проплив 500, а ввечері прийшов іще раз, щоб добити залишок 300 метрів. І це в басейні, де можна перепочити після кожних 25 метрів!
Перше тренування відбулося 14 червня, а Ironman я подолав 25 листопада, тобто на підготовку витратив 5 місяців і 9 днів.
Моїм тренером був Дмитро Стецюк — майстер спорту з триатлону та чемпіон України, який став мені і наставником, і другом. Щодня ми працювали, і я відчував, що йому щиро не байдуже до мого результату. Іноді переживав за мене більше, ніж я сам. Саме такими людьми треба себе оточувати, щоб досягати великих результатів. Підготовка була окремим викликом, тому що ми працювали з Дмитром в онлайн-форматі.
Чи складно вам було готуватись в онлайн-форматі з тренером? Як це відбувалось?
Тренер складав програму занять, я знімав вправи на відео, щоб ми могли обговорити кожне тренування. У нас було 6 робочих днів і один вихідний, у понеділок. Це, як правило, 8 тренувань на тиждень.
Як ставляться до українських спортсменів в Ізраїлі?
На турнірі Ironman в Ізраїлі я відчував неабияку підтримку. З одного боку від країни, а з іншого — від учасників. У турнірі брали участь більше тисячі спортсменів. Одразу відчувалась повага та підтримка з їхнього боку, коли вони чули, що я з України. Всередині я пишався тим, що я — українець, бо зараз бути причетним до бренду нашої країни дуже гордо.
Коли я проходив дистанцію у формі збірної України, чув багато овацій і вигуків на кшталт «F*ck russia!» та «Слава Україні!» Зокрема, сталась цікава історія. Волонтерка, яка давала резинки кожного кола, тобто через кожні 10 кілометрів дистанції, виявилась дівчиною з України. Під час завершального кола вона настільки щиро раділа за мій результат, що мені навіть здавалось, що вона щасливіша від цього, ніж я. Тому, звичайно, я відчував шалену підтримку, відповідальність і гордість представляти Україну. Це дало мені можливість продемонструвати, що українці — незламні й можуть долати будь-які труднощі та виклики.
Чи свідомо ви йшли на фіксацію рекорду України? Що для вас це означає?
Ні. Я зловив себе на думці, що зараз роблю те, про що я навіть і не мріяв рік назад, а зараз умови точно менш сприятливі. Я не думав, що підготуюсь до повної дистанції за пів року. Навіть не планував починати готуватись у цьому році. Але ще раз упевнився, що наш потенціал — безмежний, і часто ми себе недооцінюємо.
Таких вольових людей, як українці, треба ще пошукати! Тому виникла ідея цим поділитись на своєму прикладі. Також я хотів фінішувати з прапором України, тож домовився про це з організаторами чемпіонату. Після цього тренер знайшов форму збірної України, і якось спонтанно виникла ідея це зафіксувати й висвітлити.
Я не вважаю це спортивним рекордом. Це соціальний рекорд, такий самий, як і той, який кожен українець робить щодня своєю волею, будуючи свою долю. Якщо цей приклад змотивує когось не опустити руки чи поставити перед собою велику ціль, і це змінить його життя на краще, — усе точно було не дарма!
Як ви вважаєте для чого підприємцям брати участь у подібних заходах? Яка їхня мета?
Немає кращого інструмента, ніж власний приклад. Для великих результатів потрібні сильні люди. Таких людей не купиш за гроші, усіх їх об'єднують великі виклики й змога бути лідером, у якому люди будуть упевнені.
Ще в 2018 році, коли я починав готуватись до одного з марафонів, у нашому офісі колеги любили покурити кальян увечері. Саме в той час, нікого не мотивуючи приєднатись, я почав бігати. Через певний час колеги почали підходити до мене й просити пораду, як правильно почати бігати, як вибрати кросівки, а деякі навіть долучались до моїх пробіжок. Закінчилась уся ця історія тим, що марафон я біг разом з деякими колегами.
Ironman схожий на бізнес, тому що великі результати, як правило, пролонговані в часі, а для цього треба не мотивація, а дисципліна. Ironman — про довгу підготовку, це циклічний вид спорту на витривалість, так само, як життя та бізнес. Тому загартовування характеру й навички, які необхідні для підготовки до проходження дистанції, також потрібні й для вибудовування успішного бізнесу.
Коли ти думаєш, що в тебе багато завдань і роботи, спробуй підготуватись до Ironman. Це гарний краштест для бізнесу. Одразу підсвічуються слабкі точки, які треба покращити й делегувати. Після проходження Ironman зʼявляється розуміння, наскільки багато часу витрачалося дарма і наскільки ви вільна людина.
Чи плануєте ви брати участь в марафонах у майбутньому?
Якщо Ironman — це буде екстремальний Ironman, як Norseman. Але поки що я не планую нових марафонів. Проте продовжую бігати й щодня тренуюсь у спортзалі.
Із нових викликів, які стоять переді мною, — навчитись вищому пілотажу. Я проходив навчання на PPL, і якби не війна, то навесні мав отримати ліцензію пілота. Також думаю стосовно підкорення найвищої гори світу.
Для мене досить важливим фактором є наявність певного виклику, адже я — не професійний триатлет. Якщо займатись цим видом спорту професійно, то я просто повинен був би взяти перше місце в дистанції. Щоб це зробити в Ironman, треба більше 30 годин на тиждень підготовки, що відповідно змусить мене відмовитись від роботи й інших моїх важливих завдань.
Наразі я запланував 300 тренувальних днів у 2023 році: 200 кардіотренувань і 150 силових. Усе це мені потрібно для підтримки фізичної форми та рівня внутрішньої енергії. Також це допомагає добре виглядати, тренувати дисципліну й бути гарним прикладом для інших. Крім того, тренування можуть слугувати гарною підготовкою до різноманітних інших марафонів, які не є такими складними, як Ironman.
Нині я сфокусований на викликах бізнесу, бо він, крім моїх особистих досягнень, має велику соціальну відповідальність і можливість позитивно впливати на життя інших людей.
Чи могли б ви дати кілька порад для тих хто теж хоче підкорити Ironman?
Насамперед варто зрозуміти, чи дійсно вам це потрібно, бо пройти дистанцію Ironman — досить складне завдання. Проходження дистанції має бути для вас однією з головних цілей у житті, ви маєте усвідомлювати навіщо вам це потрібно. Самого бажання пройти дистанцію, бо хтось із друзів уже це зробив, або ж для галочки не достатньо. З такою мотивацією сили може не вистачити навіть на половину дистанції.
Крім того варто знайти наставника чи тренера. Неможливо переоцінити його вклад. Це саме та людина, яка писатиме вам програму спортивної підготовки, а ви будете її дотримуватись. На самому початку моєї підготовки мій тренер Дмитро написав програму тренувань, а я в свою чергу просто йшов за нею і робив усе, що там написано. Добре, коли такі наставники чи тренери є й у інших аспектах вашого життя й ви можете просто повторити чиїсь настанови.
Обовʼязково раджу дізнатися конкретну дату, забронювати квитки та місце проживання під час Ironman. Точна дата й дедлайни вмикають дисципліну й не дозволяють зупинитись.
Більшу частину фізичних зусиль в Ironman ви докладаєте до лінії старту. Після неї починається саме боротьба з самим собою, зі своєю слабкістю, випробовується ваш характер. Тому надзвичайно важливо дотримуватись програми тренувань і відновлення та правильного харчування, щоб на момент перетину лінії старту за плечима була база фізичної підготовки.
Довідка:
Олександр Стригар — співвласник агентства з закордонної нерухомості й автоцентру в Києві, криптоексперт і засновник криптоклубу.
Нагадаємо, раніше тренер "Зважені та щасливі" та експерт з правильного харчування Марина Боржемська показала корисні для внутрішньої частини стегон вправи.
Більше цікавих матеріалів можна прочитати на clutch.ua.
Підписуйтесь на наш youtube-канал Клатч Онлайн і Клатч Старс.