Мастит: що робити, якщо сильно болять груди
Назва «мастит» походить від грецького μαστός, що означає «сосок», «груди». В залежності від функціонального стану грудної залози під час розвитку в ній маститу розрізняють лактаційний і нелактаційний мастити. Лактація – це утворення молока в грудних залозах, отже, лактаційний мастит може виникнути тільки після пологів під час грудного вигодовування. У жінки, що не народжувала, і той, що не годує, лактаційного маститу не буває. Нелактаційний мастит ніяк не пов'язаний у жінок з грудним вигодовуванням і може виникати в будь-якому віці. Дуже рідко нелактаційний мастит може виникнути у чоловіків і у хлопчиків. Лактаційний мастит зустрічається набагато частіше, ніж нелактаційний.
Наш особистий консультант в питаннях здоров'я. Наталя є прекрасним фахівцем у сфері медицини, біології та біофізики. Науковий інтерес: механізми вищої нервової діяльності, нейрофізіологія слуху, вестибулярна стійкість та інші. Наталія Храновська має більше 10 наукових публікацій.
Лактаційний мастит
Найчастіше гострий лактаційний мастит з'являється в перший місяць після початку годівлі дитини, але може виникнути і пізніше. Переважна більшість хворих маститом це жінки, які народили вперше. Пояснюється це, мабуть, відсутністю у них досвіду грудного вигодовування.
Основні ознаки гострого лактаційного маститу післяпологового періоду:
- температура тіла підвищується до 38⁰ і вище;
- болючість в молочній залозі;
- локальна припухлість в молочній залозі;
- труднощі зі зціджуванням молока;
- озноб і грипоподібний стан;
- загальне нездужання.
Крім перелічених основних ознак може з'явитися ще почервоніння шкіри грудей.
Збудником лактаційного маститу найчастіше є золотистий стафілокок, але можуть викликати інфекцію та інші хвороботворні бактерії – стрептококи, кишкова паличка, протей та інші.
Молочна залоза жінки складається з 15-25 часток, у кожній з яких виробляється молоко. Частки молочної залози з'єднана з соском протоками. Вироблення молока при грудному вигодовуванні відбувається постійно і тому дуже важливо, щоб молоко з грудей видалялася безперешкодно. Якщо кілька днів хоч одна з часток не звільняється від молока, або з якоїсь причини хоча б один з проток пережимається – в цьому місці відбувається зупинка молока. Застій молока в грудях називається лактостазом. При утворенні застою молока в грудній залозі створюються відповідні умови для розмноження бактерій. Прекрасним живильним середовищем для бактерій служить грудне молоко, що забило молочні протоки грудної залози. Велику роль у виникненні маститу грають знижений після вагітності імунітет і тріщини соска. Сприяючими до маститу факторами є також рідкісні або пропущені годування дитини, надлишок утворення молока в грудях, слабке смоктання дитиною грудей, припинення грудного вигодовування, тиск на груди ременя безпеки автомобіля, носіння дуже тісного бюстгальтера, стрес матері або її втома. Факторами ризику є також мастопатія і наявні рубці в тканини молочної залози.
Лактаційний мастит завжди починається з застою молока в грудях, внаслідок чого хвороботворні бактерії з поверхні шкіри або з рота дитини проникають в молочну залозу. Шляхами попадання інфекції служать сосок або тріщини в ньому. Звичайно, інфекція в груди може проникнути і з хронічних вогнищ інфекції в організмі, але вагітна жінка перед пологами проходить санацію усіх своїх хронічних захворювань і така можливість потрапляння інфекції в грудну залозу зведена до мінімуму. Найчастіше запалення виникає в одній з грудей, двосторонній мастит розвивається значно рідше.
На самому початку виникнення маститу на фоні застою молока виникає об'ємне збільшення молочної залози і загальне нездужання. У грудях промацуються щільні збільшені частки, можливі больові відчуття. Температура тіла може незначно підвищиться. Після зціджування молока больові відчуття проходять, і температура тіла нормалізується.
Під час лактостазу в молочних протоках в застійному молоці бактерії починають посилено розмножуватися і їх кількість збільшується у декілька разів. Якщо не вжити відповідних заходів для усунення застою молока протягом трьох-чотирьох діб, то розвивається запалення і виникає мастит. Жінкам, які відчувають труднощі при годуванні дитини, треба знати, що у такому випадку існує небезпека виникнення маститу.
Лактаційний мастит починається гостро і в своїй течії проходить три стадії – серозну, інфільтративну і гнійну. Симптоми появи маститу наступні: загальний стан погіршується, на шкірі над ущільненням в молочній залозі з'являється невелике почервоніння (гіперемія). Температура тіла підвищується до 37,5-38⁰. Дотик до грудей викликає біль, зціджування молока дуже складно і болісно, після зціджування полегшення не настає. Молока стає менше. Ущільнення у грудях, які промацуються, спочатку не мають чітких кордонів. Ущільнення навіть можуть бути м'якими внаслідок накопичених в них виділень. При переході маститу в інфільтративну стадію – ці ущільнення вже мають чіткі межі. Якщо мастит лікувати неправильно або взагалі не лікувати, то по закінченні ще трьох-чотирьох діб мастит переходить в гнійну форму. При гнійному маститі температура тіла підвищується до 38-40⁰. Дуже погане самопочуття супроводжується ознобом, пітливістю. Біль у молочній залозі значно посилюється і стає розпираючою. На шкірі грудей з'являється ділянка значного почервоніння і набряклості над запаленим вогнищем, груди стають гарячими. Вогнище запалення може утворитися безпосередньо під шкірою грудей, а може в її глибині. Молоко зціджувати стає дуже важко і в молоці може з'явитися гній. При промацуванні ущільнень виникає різкий біль. Пахвові лімфатичні вузли з боку запалення збільшуються. В аналізі крові збільшується кількість лейкоцитів, підвищується показник ШОЕ, знижується гемоглобін, у сечі з'являється білок. Нелікований гнійний мастит від стадії з одним або декількома обмеженими вогнищами ураження переходить до наступних стадій. Гнійне запалення поширюється по молочній залозі (флегмонозний мастит) або ж в молочній залозі утворюються ділянки омертвіння тканин і гнійні порожнини (гангренозний мастит). Небезпечний гнійний мастит тим, що в найбільш трагічних випадках можливе попадання інфекції в кров і розвиток сепсису зі смертельним результатом.
Всесвітня організація охорони здоров'я в оновленому протоколі ведення лактаційного маститу пропонує більш просту класифікацію його стадій – асептичний мастит, бактеріальний мастит, гангренозний мастит, що цілком узгоджується з вищенаведеною класифікацією стадій розвитку лактаційного маститу. У Європі прийнята класифікація маститу Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Щоб під час годування груддю у післяпологовий період не виник мастит, треба не допускати застою молока. Дуже важливо вже в першу годину після пологів погодувати дитину грудьми. Найголовніше в боротьбі з лактостазом це ефективне видалення молока з грудної залози, тобто зціджування молока після годування. Годування дитини груддю при лактостазі не припиняють. Навпаки, годування рекомендують проводити якомога частіше – не рідше, ніж через три години в будь-який час доби. При виникненні застою молока цей період рекомендують максимально скоротити - до півтори години і менше. Щоб уникнути травмування сосків треба навчитися прикладати дитину до грудей правильно. Годування не має тривати більше півгодини і після годування не можна дозволяти дитині грати з соском. Починати годування слід з проблемної груді. Якщо біль при цьому посилюється, то можна почати годувати зі здорової сторони, а потім підключити уражену. Найбільш ефективним положення дитини під час годування вважається підборіддям або носом в ту сторону, де утворився застій (при запаленні верхніх часток грудей дитину прикладають до грудей валетом по відношенню до положення матері). Залишене після годування молоко треба обов'язково зцідити. Якщо молока занадто багато, то треба зціджувати не до повного спорожнення грудей, а лише до її м'якості. Слід пам'ятати про те, що чим більше молока видаляється з грудей, тим більше його утворюється. Після закінчення годування груди завжди повинні бути м'якими і однорідні при промацуванні. Слід стежити за гігієною грудей і вчасно проводити лікування тріщин сосків. Якщо жінка тимчасово не може годувати з якоїсь поважної причини, то молоко все одно треба регулярно зціджувати. Зігрівання грудей теплим компресом безпосередньо перед зціджуванням або годуванням (тільки якщо запальний процес відсутній!) допомагає відтоку молока, а холодний компрес після годування та зціджування зменшує набряк. При виникненні труднощів з годуванням і з зціджуванням треба звернутися до фахівця – до мамолога, акушера-гінеколога, педіатра або сімейного лікаря за допомогою.
Якщо застій молока не вдається самостійно ліквідувати протягом приблизно двох діб, то потрібно негайно звернутися до лікаря! Часто буває, що жінки затягують своє звернення до фахівця і намагаються лікувати мастит народними засобами, а саме: прикладають до затверділим ділянкам в грудях листя капусти, коржі з житнього борошна та меду, печену цибулю. Застосування народних засобів допустимо тільки на стадії виникнення застою молока в протоках і як доповнення до основного лікування маститу.
Якщо протягом доби всі прийняті немедикаментозні заходи після появи симптомів маститу, а саме погіршення стану, підвищення температури, болі в грудях, не приводять до поліпшення симптоматики – необхідно підключити медикаментозну терапію. В цьому випадку призначають протибактеріальні засоби (антибіотики) і протизапальні засоби. При маститі не можна займатися самолікуванням! Не слід забувати про те, що будь-який прийнятий самостійно, без призначення лікаря, лікарський препарат може потрапити в молоко і завдати шкоди дитині, викликати алергію або токсичні реакції. Тільки лікар, використовуючи методи сучасної діагностики та враховуючи стан хворої і її дитини, зможе підібрати ефективний антибіотик, його дозу та тривалість застосування, які не представляють загрози для здоров'я матері і дитини.
При призначенні антибіотика широкого спектру дії зазвичай настає поліпшення стану жінки: нормалізується температура тіла, розсмоктуються пухлиноподібні ущільнення в грудях, проходять труднощі зі зціджуванням молока, поліпшуються показники лабораторних аналізів. Якщо ж протягом 48 годин після підключення до лікування антибіотиків симптоми не поліпшуються і зберігаються температура, ущільнення і біль у молочній залозі, то це означає, що бактерії, що викликали гострий лактаційний мастит не чутливі до призначеного антибіотика. У цьому випадку необхідно зробити бактеріальний посів молока з метою визначення чутливості бактеріальної флори до антибіотиків. Так визначається антибіотик, ефективний в даному конкретному випадку.
Прогноз перебігу і результату гострого лактаційного маститу сприятливий. Якщо мастит правильно лікувати, то одужання настає через 8-10 днів. Затримане лікування або ж неправильно проведене може призвести до повторного маститу. Повторюваний мастит може призвести до хронічного запалення грудної залози і навіть до деформації грудей.
При неефективному лікуванні і перехід негнійної стадії маститу у гнійну стадію потрібно вже хірургічне лікування і проводити його повинен хірург. В цій стадії розвитку маститу, швидше за все, потрібно буде оперативне втручання. При утворенні абсцесу грудей з нього виводять гній з допомогою розрізу і дренажу. Якщо гнильний процес зупинити не вдається – доводиться провести ампутацію грудної залози (мастектомію).
При лікуванні маститу в будь-якій стадії рекомендується продовжувати годування грудьми, так як воно є безпечним для здоров'я дитини, і це вже доведено. Припинення ж годування дитини грудьми на початкових негнійних стадіях маститу може сприяти переходу маститу у гнійну стадію.
Нелактаційний мастит
Гострий нелактаційний мастит зустрічається значно рідше лактаційного. Виникнення гострого нелактаційного маститу не залежить від процесу годування груддю. Нелактаційний мастит може виникнути у дітей, підлітків та у дорослих – у жінок репродуктивного віку, що не народжували, і у тих, що не годують, в тому числі і у вагітних, у жінок похилого віку, у чоловіків і хлопчиків, і навіть у новонароджених.
Нелактаційний мастит буває гострий і хронічний. Викликається гострий нелактаційний мастит, як і лактаційний, бактеріальною інфекцією. Збудниками можуть бути золотистий стафілокок, стрептокок, туберкульозна паличка та інші бактерії. Грудна залоза пов'язана кровоносними судинами і лиматическими протоками з усіма органами в організмі і бактерії можуть потрапити в грудну залозу з якого-небудь хронічного вогнища інфекції. Крім того, в організмі завжди присутні бактерії в невеликій кількості, але при певних умовах їх кількість може зрости. Наприклад, при переохолодженні і як наслідок – зниженні рівня імунітету. Часто мастит виникає після переохолодження і після вірусних інфекцій. Зниження рівня імунітету є фактором, що сприяє виникненню гострого нелактаційного маститу. На рівень імунітету впливають і гормональні порушення. Саме тому нелактаційний мастит часто виникає при гормональних порушеннях на фоні зниженого імунного захисту під час гормональних перебудов в організмі – в період статевого дозрівання у віці 13-15 років, а також у жінок в період передменопаузи після 40 років і в період менопаузи після 50 років. Зниженню імунітету сприяють будь-які хронічні захворювання, що може служити сприятливим фактором появи маститу в літньому віці у жінок старше 60 років. Причиною виникнення гострого нелактаційного маститу може стати інфекція, занесена ззовні. Бактерії можуть потрапити в груди через пошкодження шкіри, при оперативних втручаннях на грудях, при травмах грудей. Інфекція може проникнути в груди, наприклад, під час проколу соска при пірсингу.
При гострому нелактаційному маститі розрізняють також три стадії перебігу – ексудативна, інфільтративна, гнійна. Відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я їм відповідають асептична, бактеріальна і гангренозна.
Відмінна особливість маститів, які не пов'язані з лактацією – значно менша вираженість симптоматики. Гострий нелактаційний мастит починається раптово. Виникає біль в грудній залозі з невеликим почервонінням шкіри на ній. Чіткої локалізації болю немає. На вигляд груди виглядає набряклими і трохи збільшеними. Температура тіла підвищується до 37,5-38⁰. Підвищення температури супроводжує озноб, слабкість, головний біль. Але погіршення загального стану виражена не так сильно, як при гострому лактаційному маститі. Ця перша стадія захворювання триває від одного до трьох днів.
Потім мастит переходить у наступну, інфільтративну стадію. В грудях відчувається ущільнення з чіткими кордонами. Посилюються біль у грудній залозі і почервоніння шкіри грудей. Температура підвищується до 39⁰. Наростають явища інтоксикації. Збільшуються пахвові лімфовузли. Ця стадія нелактационного маститу триває приблизно п'ять – сім днів. Якщо мастит не лікувати, то він переходить в наступну - гнійну стадію.
При гнійній стадії відбуваються деструктивні зміни тканин молочної залози, внаслідок чого в грудній залозі утворюються порожнини, заповнені гноєм. Біль в грудях стає пульсуючим, шкіра грудей яскраво-червоною.
Іноді гострий нелактаційний мастит може протікати в стертій формі. Спостерігається тільки нагрубання молочної залози і невелика її болючість. І навіть гнійна стадія хвороби протікає в стертій формі прояви, з невисокою температурою і несильним болем. У таких випадках, коли хворі не поспішають звертатися за медичною допомогою, ймовірний перехід гострого нелактаційного маститу в хронічну форму.
При гнійному хронічному нелактаційному маститі у молочній залозі утворюються інфільтрати, тобто скупчення гною. Хронічний мастит протікає з періодичними загостреннями. В періоди загострень з'являються гнійні виділення із сосків, інфільтрати можуть самостійно розкриватися з утворенням нориць і гнійними виділеннями з них. Поза загострення симптоматика маститу може бути взагалі не виражена. Дуже часто хронічний нелактаційний мастит проявляється при ураженні молочної залози туберкульозною паличкою.
Мастит: лікування
Навіть при найменшій підозрі на запалення в грудній залозі необхідно відразу ж звернутися до лікаря – до мамолога або до гінеколога. Тільки лікар зможе поставити правильний діагноз і призначити ефективне лікування. Диференціальна діагностика дозволить відрізнити гострий мастит на початковій стадії розвитку від маститоподібного раку, хронічний мастит від актиномікозу і раку. Для цього існують методи сучасної медичної діагностики. Знадобляться додаткові дослідження – лабораторний аналіз крові; УЗД грудей для пацієнток до 35 років або мамографія для більш старших жінок; бактеріологічний аналіз виділень з грудей для визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків; цитологічний аналіз, для чого потрібно біопсія молочної залози; гормональне дослідження і, можливо, інші. Природно, що грамотно інтерпретувати отримані результати, правильно поставити діагноз і призначити ефективне лікування з урахуванням стадії розвитку хвороби зможе тільки фахівець. Не слід затягувати свій візит до лікаря на ранніх стадіях хвороби, щоб не допустити переходу нелактаційного маститу в гнійну або хронічну форми.
На ранніх стадіях лікування лактаційного маститу лікування проводять з метою попередити його прогресування і перехід в гнійну форму. Пацієнтам призначають антибіотики з урахуванням чутливості до них мікрофлори, протизапальні препарати, проводять симптоматичну терапію, за показаннями проводиться гормональна корекція. Якщо, незважаючи на проведене лікування стан погіршується і мастит переходить у гнійну стадію, то підключається хірургічне лікування з оперативним втручанням.
Вкрай рідко ускладненням нелікованого або неправильно лікованого гострого нелактаційного маститу може бути сепсис. Найчастіше при неправильному лікуванні гострий нелактаційний мастит переходить в хронічну форму.
Висновки
Мастит – це запалення молочної залози.
Мастит буває лактаційний і нелактаційний.
Гострий лактаційний мастит пов'язаний з лактацією і завжди виникає після пологів під час годування грудьми.
Нелактаційний мастит не пов'язаний з післяпологовим процесом годування груддю може виникнути у осіб обох статей у будь-якому віці.
Нелактаційний мастит буває гострий і хронічний.
Причиною виникнення маститу завжди є бактеріальна інфекція, а сприяє виникненню маститу зниження рівня імунітету.
Гострий мастит (і лактаційний, і нелактаційний) у своєму розвитку проходить три стадії: эксудативну, інфільтративну, гнійну (або асептичну, бактеріальну і гангренозну).
При перших ознаках маститу необхідно без зволікань звернутися до лікаря, щоб не допустити розвитку гнійної стадії маститу, яка може призвести до переходу маститу в хронічну форму, ампутації грудей або розвитку сепсису.
І в висновок – маленька ремарка. Часто в пошуковому запиті Google зустрічається запит «фібринозний мастит у жінок». Так от – у жінок не буває фібринозного маститу. Фібринозний мастит буває у корів. А якщо точніше – фібринозний мастит буває у самок будь-яких видів великої та дрібної рогатої худоби. А це вже питання не медицини. Фібринозними маститами займається ветеринарія.
Наталія Храновська